підліковуватися
ПІДЛІКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДЛІКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Лікуватися трохи, не до повного видужання.
Сяк-так підлікувавшись, спираючись на палицю, зашкандибав Антанас у губпартком.. Але в губпарткомі йому зразу зіпсували настрій: — На боротьбу з бандитизмом вас не пошлемо — хворий (Стельмах, II, 1962, 189);
Тієї ж весни [1897 р.] на Україну, в полтавське село Мануйлівку, приїхав Максим Горький. Молодий письменник збирався тут відпочити, підлікуватися (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 118).
2. тільки недок. Пас. до підліко́вувати.
Словник української мови (СУМ-11)