підмогоричувати

ПІДМОГОРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Підкуповувати могоричем (у 2 знач.).

Він поставив перед обранням виборцям-громадянам не одно відро горілки, щоб підмогоричить їх (Н.-Лев., III, 1956, 350);

[Павло (до Мотрі):] На ось гроші, та біжи хутенько до шинку, принеси пляшку горілки; треба дядька підмогоричить (Кроп., II, 1958, 388);

— Уласа було не підмогоричиш — коня не дасть. Торгував кіньми, як на ярмарку! (Горд., II, 1959, 262).

Значення в інших словниках

1. підмогоричувати — підмогори́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підмогоричувати — див. задобрювати; підбурювати  Словник синонімів Вусика
3. підмогоричувати — -ую, -уєш, недок., підмогоричити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Підкуповувати могоричем (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підмогоричувати — ПІДМОГОРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Підкуповувати могоричем (у 2 знач.). Він поставив перед обранням виборцям-громадянам не одно відро горілки, щоб підмогоричить їх (І.  Словник української мови у 20 томах
5. підмогоричувати — ПІДКУПО́ВУВАТИ (ПІДКУПА́ТИ) кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ (ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ), ПІДКУПЛЯ́ТИ розм., КУПУВА́ТИ розм., КУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПІДМА́ЗУВАТИ кого, кому, розм.  Словник синонімів української мови
6. підмогоричувати — Підмогоричувати, -чую, -єш сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.  Словник української мови Грінченка