підмурівок
ПІДМУРІ́ВОК, вка, ч. Те саме, що підму́рок.
Се єдине місце в Ялті, де можна сидіти просто на піску, а не на лавці, і бачити, як хвиля розточується по березі, не розбиваючись об підмурівок набережної (Л. Укр., III, 1952, 608);
Хай же згадають дочки та сини, Що їм будуєм підмурівок новий Не тільки з юних поривів ясних, Але і з давніх мислей золотих (Рильський, Поеми, 1957, 7).
Словник української мови (СУМ-11)