піднаглядний
ПІДНА́ГЛЯДНИЙ, а, е. У дореволюційній Росії — який перебував під наглядом поліції.
Учасники самарських гуртків писали друзям у своїх листах, що в Самарі живе піднаглядний студент Ульянов, людина видатного розуму й освіченості (Біогр. Леніна, 1955, 13);
// у знач. ім. підна́глядний, ного. Той, хто перебував під наглядом поліції.
Акторська діяльність І. К. Тобілевича, як відомо, була перервана його засланням у Новочеркаськ, а потім становищем політичного піднаглядного на хуторі Надія (Життя К.-Карого, 1957, 210).
Словник української мови (СУМ-11)