піднесено
ПІДНЕ́СЕНО. Присл. до підне́сений 2, 3.
Перед очима хвилювалося море голів, він піднесено звернувся до них: — Люди! Славне плем’я України! Чого хвилюється ваша душа і стогне натруджене серце? (Ле, Наливайко, 1957, 336);
Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовничий (Гончар, III, 1959, 451);
Піднесено й урочисто ознаменував український народ дні сотих роковин з дня смерті свого великого сина — Тараса Шевченка (Літ. газ., 24.ІІІ 1961, 1).
Словник української мови (СУМ-11)