піднощик
ПІДНО́ЩИК, а, ч. Те саме, що підно́шувач.
— Давай! Тепер піднощики снарядів, заряджаючий та замковий тільки встигали. Паузи між пострілами вимірялись секундами (Головко, І, 1957, 288);
Для обслуговування машини [молотарки МЛС-2,5] потрібно 10-12 чоловік, серед яких один подавальник, два піднощики снопів (Техн. культ., 1956, 113).
Словник української мови (СУМ-11)