підобідувати

ПІДОБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОБІ́ДАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Закусувати, перекушувати перед обідом.

— Що ж, зайдемо додому, щось підобідаємо, — трохи ніби невдоволено промовив Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 5);

Григорій Сидорович миттю витяг із жилетки товстезного годинника на срібному ланцюжку, клацнув кришкою, — так, час підобідати (Ю. Янов., II, 1954, 113).

2. чим, неперех. Їсти щось замість обіду, вареної страви.

Порозв’язувавши свої вузли, жінки незабаром стали підобідувати хлібом та овечою бринзою (Гончар, II 1959, 292).

Значення в інших словниках

1. підобідувати — підобі́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підобідувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. підобідувати — -ую, -уєш, недок., підобідати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Закушувати, перекушувати перед обідом. 2》 чим, неперех. Їсти щось замість обіду, вареної страви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підобідувати — ПІДОБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОБІ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Закусувати, перекушувати перед обідом. – Що ж, зайдемо додому, щось підобідаємо, – трохи ніби невдоволено промовив Льошка (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. підобідувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм.  Словник синонімів української мови