підосичник
ПІДОСИ́ЧНИК, а, ч. Їстівний гриб з червоною або коричнево-червоною шапинкою; красноголовець.
В навколишніх лісах появилось багато різних грибів: боровиків, сироїжок, лисичок, маслюків, підберезників, підосичників (Рад. Укр., 5. VII 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)