підофіцер

ПІДОФІЦЕ́Р, а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер.

Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (Н.-Лев., V, 1966, 181);

В залах стояли і сиділи в повному озброєнні солдати і підофіцери (Гжицький, У світ.., 1960, 21).

Значення в інших словниках

1. підофіцер — підофіце́р іменник чоловічого роду, істота арх.  Орфографічний словник української мови
2. підофіцер — -а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підофіцер — Підстаршина  Словник чужослів Павло Штепа
4. підофіцер — ПІДОФІЦЕ́Р, а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер. Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (І. Нечуй-Левицький); В залах стояли і сиділи в повному озброєнні солдати і підофіцери (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах