підпалюватися

ПІДПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИ́ТИСЯ, па́литься, док.

1. Починати горіти; розпалюватися;

// безос.

Підпалював, підпалював у печі — не підпалюється, гасне (Сл. Гр.).

2. тільки док., вет. Дістати запал ( див. запа́л³).

Не дай жінки на весілля, нікому кобили; Бо кобила тоді здохне або підпалиться (Чуб., V, 1874, 1065);

Сашко завернув і стишив коней, прогнав їх двічі круг площі, поволі придержуючи, щоб згарячу не підпалилися (Кучер, Прощай.., 1957, 185).

3. тільки недок. Пас. до підпа́лювати.

Значення в інших словниках

1. підпалюватися — підпа́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпалюватися — -юється, недок., підпалитися, -палиться, док. 1》 Починати горіти; розпалюватися. || безос. 2》 тільки док., вет. Дістати запал (див. запал III). 3》 тільки недок. Пас. до підпалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпалюватися — ПІДПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИ́ТИСЯ, па́литься, док. 1. Починати горіти; розпалюватися; // безос. Підпалював, підпалював у печі – не підпалюється, гасне (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки док., вет. Дістати запал (див. запа́л³).  Словник української мови у 20 томах