підпарювати
ПІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПА́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. розм. Трохи, частково або знизу парити ( див. па́рити¹ 1).
2. діал. Підпрівати;
// безос.
Дідусь проскочив вперед, оглянув усіх коней, чи не підпарило де під сідлами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 134).
Словник української мови (СУМ-11)