Словник української мови в 11 томах

підписати

ПІДПИСА́ТИ див. підпи́сувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підписати — (поставити власноручний підпис) підписатися //приложити руку, поставити автограф.  Словник синонімів Полюги
  2. підписати — підписа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. підписати — [п'ідпиесатие] -пиешу, -пишеиш; нак. -пиеши, -пиеш'іт'  Орфоепічний словник української мови
  4. підписати — див. підписувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підписати — ПІДПИСА́ТИ див. підпи́сувати.  Словник української мови у 20 томах
  6. підписати — ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи).  Словник синонімів української мови
  7. підписати — Підписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підписати — Підписати, -ся см. підписувати, -ся.  Словник української мови Грінченка