підплигнути
ПІДПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підпли́гувати.
Прочитавши заледве кілька слів, Макар Іванович почервонів, підплигнув на місці і в.. обуренні кинув відкритку [листівку] на стіл (Коцюб., І, 1955, 163);
Йонька підплигнув по-півнячому, дрібно затрусив ціпком (Тют., Вир, 1964, 401);
Пес підплигнув їй назустріч, спинався на задні лапи, але ланцюг тяг його назад (Смолич, Ми разом.., 1950, 259).
Словник української мови (СУМ-11)