підповня

ПІДПО́ВНЯ, і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі.

Місяць сяяв на підповні, невсипущі осокори солодко дзюркотіли (Дн. Чайка, Тв., 1960, 121);

Гарячий місяць, ставши на підповні, Пливе, як човен, знявши паруси (Мал., З книги життя, 1938, 76).

Значення в інших словниках

1. підповня — підпо́вня іменник жіночого роду друга чверть Місяця розм.  Орфографічний словник української мови
2. підповня — -і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підповня — ПІДПО́ВНЯ, і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі. Місяць сяяв на підповні, невсипущі осокори солодко дзюркотіли (Дніпрова Чайка); Гарячий місяць, ставши на підповні, Пливе, як човен, знявши паруси (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. підповня — Підпо́вня, -ні ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підпоєні. Черк. у.  Словник української мови Грінченка