підпорний
ПІДПО́РНИЙ, а, е. Прикм. до підпо́ра 1, 2.
Одного разу Дригожила після зміни.. побачив, що Канушевич з машиністом приладновує підпорні бруски (Коцюба, Нові береги, 1959, 171);
— Як стратег, обчислюю підпорні пункти, щоб міцніше закріпити стан своїх позицій (Кач., II, 1958, 49).
Словник української мови (СУМ-11)