підприємець
ПІДПРИЄ́МЕЦЬ, мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом.
Основною особливістю новітнього капіталізму є панування монополістичних союзів найбільших підприємців (Ленін, 27, 1972, 357);
Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Мас., Під небом.., 1961, 59);
// Організатор вигідних справ, прибуткових операцій.
Пані Капітоліна.. була підприємець крутенький, і випросити в неї самогонки в борг, та ще ціле відро, було ділом не простим (Смолич, Мир.., 1958, 32).
Словник української мови (СУМ-11)