підпушений
ПІДПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпуши́ти.
Не туди стріляли його очі, не туди оберталось серце: не на початий моріжок польових квіточок, а на підпушену грядочку огородних [городніх] лілій (Мирний, III, 1954, 190).
Словник української мови (СУМ-11)