підп’ятник

ПІДП’Я́ТНИК, а, ч.

1. техн. Пристрій для опори осі вертикального вала.

Як балансувальник, він займається нині одною роботою — установлює підп’ятник, куди заходить відполірований кінець осі, на якій вмонтована стрілка приладу (Автом., В. Кошик, 1954, 224).

2. спорт. Пристрій для опори ніг веслувальника у човні.