підранений
ПІДРА́НЕНИЙ, а, е, мисл.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підра́нити.
2. у знач. прикм. Легко поранений, підстрелений.
— Приймайте! — тягнучи підраненого коня за повід, задирливо гукає до Килигея якась чорнява (Гончар, II, 1959, 26);
*У порівн. Зі сном вона боролася вже через силу, нарешті, як підранена, похилила голову набік і впала мені на плече (Панч, На калин. мості, 1965, 115).
Словник української мови (СУМ-11)