підранювати

ПІДРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., мисл. Легко ранити.

— Ви підраните качку, вона від вас сховається в купинах, а ось мій помічник знайде її мені, — і хлопець показав на миршавого собачку (Коп., Подарунок, 1956, 95);

// розм. Нанести легке поранення людині.

— Ковалеві весь світ відкрито, а як він до того ще бив урядника у п’ятому році та підранив жандарма,.. і носив червоного прапора, то його мандрівну судьбу [долю] можна знати наперед (Ю. Янов., І, 1954, 296).

Значення в інших словниках

1. підранювати — підра́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підранювати — -юю, -юєш, недок., підранити, -ню, -ниш, док., перех., мисл. Легко ранити. || розм. Завдати легкого поранення людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підранювати — ПІДРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, мисл. Легко ранити. – Ви підраните качку, вона від вас сховається в купинах, а ось мій помічник знайде її мені, – і хлопець показав на миршавого собачку (О. Копиленко); // розм.  Словник української мови у 20 томах
4. підранювати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови