підриватися

ПІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІРВА́ТИСЯ, підірву́ся, піді́рве́шся, док.

1. Гинути або руйнуватися від вибуху.

— Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор. Або з’їжджай на узбіччя та підривайся на мінах, або чешися батогами з іншими їздовими, щоб пропустили (Гончар, III, 1959, 207);

Катер підірвався на міні (Ткач, Крута хвиля, 1956, 264).

2. перен. Послаблюватися від чого-небудь.

Авторитет підривається;

// Втрачатися, позбуватися (про здоров’я, сили і т. ін.). Здоров’я підривається;

// перев. док., розм. Пошкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги.

— Якби взяти заступом поза тим.. горбом попід самим тином, — сказав Кайдаш.. — Коли б ти знав, то я вже через його [горб] підірвався: мене вже поруха взяла (Н.-Лев., II, 1956, 269);

Підірвався він на панській роботі, щось пошкодив усередині (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21);

— Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (Коп., Вибр., 1953, 134).

3. тільки недок. Пас. до підрива́ти¹ 1, 2.

Реальними наслідками було хіба лише те, що їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр., 1954, 91).

ПІДРИВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ПІДРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Риючи спіднизу або збоку землю, проникати куди-небудь.

На городі їжачок Смикав з грядки Бурячок.. Підривався Під боки, Та не зрушився Ніяк З грунту Капосний буряк (Стельмах, Колосок.., 1959, 83);

Кількох юнаків, що пробували підритись під колючим дротом й втекти на волю, жандарми вбили на місці (Скл., Карпати, II, 1954, 381).

2. перен., під кого, розм. Підступними діями, інтригами шкодити кому-небудь; підкопуватися.

— Ходять [люди] кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати… (Мирний, І, 1954, 163);

Був [Кошарний] завжди вичищений і напрасований, а під нігтями чорніли серпи бруду. Ніби рив десь нору перед тим, як завітати до свого директора. — Цей підриється хоч під кого, — з огидою думала Вероніка (Загреб., День.., 1964, 56).

Значення в інших словниках

1. підриватися — підрива́тися 1 дієслово недоконаного виду гинути від вибуху; руйнуватися; послаблюватися підрива́тися 2 дієслово недоконаного виду ритися; шкодити кому-небудь; підкопуватися під кого-небудь  Орфографічний словник української мови
2. підриватися — Надсаджуватися, увереджуватися, док. надсадити печінки <�бебехи>; (під кого) підкопуватися, копати яму <�капостити, підсувати свиню> кому.  Словник синонімів Караванського
3. підриватися — I -аюся, -аєшся, недок., підірватися, підірвуся, підірвешся, док. 1》 Гинути або руйнуватися від вибуху. 2》 перен. Послаблюватися від чого-небудь. || Втрачатися, позбуватися (про здоров'я, сили і т. ін.). || перев. док., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підриватися — Підвереджуватися, підвередитися, попідвереджуватися, увереджуватися, увередитися, поувереджуватися  Словник чужослів Павло Штепа
5. підриватися — ПІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІРВА́ТИСЯ, підірву́ся, піді́рве́шся, док. 1. Гинути або руйнуватися від вибуху. – Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор.  Словник української мови у 20 томах
6. підриватися — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови