підрублений
ПІДРУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підруби́ти.
2. у знач. прикм. З підшитими краями.
Рушник підрублений знайшла [мати], Сорочку білу.. Зітхнула тихо, підійшла (Мал., Звенигора, 1959, 114).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДРУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підруби́ти.
2. у знач. прикм. З підшитими краями.
Рушник підрублений знайшла [мати], Сорочку білу.. Зітхнула тихо, підійшла (Мал., Звенигора, 1959, 114).
Словник української мови (СУМ-11)