Словник української мови в 11 томах

підсвист

ПІ́ДСВИСТ, у, ч. Свист, що супроводжує спів, танок, гру і т. ін.

Пройшовши декілька гонів, Гриб і Печериця зустріли Білку, що з підсвистом танцювала.. на галявині (Козл., Мандрівники, 1946, 12).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підсвист — пі́дсвист іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підсвист — [п’ідзсвиест] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. підсвист — -у, ч. Свист, що супроводжує спів, танок, гру і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсвист — ПІ́ДСВИСТ, у, ч. Свист, що супроводжує спів, танок, гру і т. ін. Пройшовши декілька гонів, Гриб і Печериця зустріли Білку, що з підсвистом танцювала .. на галявині (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах