підсипка

ПІДСИ́ПКА, и, ж.

1. Дія за знач. підсипа́ти, підси́пати.

У міру підсипки грунту [при будуванні греблі] стовпчики переставляють (Інж. геод., 1959, 311).

2. Те, що підсипали (у 1, 3 знач.), що-небудь підсипане.

Оглянувши підсипку на своїх пістолях та попробувавши вістря татарського ятагана у себе за поясом,.. почав [Хмельницький] разом з конем звільна пробиратися крізь гущавину в напрямі до світла (Фр., IV, 1950, 174);

Кістяк лежав на підсипці з червоної фарби (Археол., І, 1954, 108).

Значення в інших словниках

1. підсипка — підси́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підсипка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підсипати, підсипати. 2》 Те, що підсипали (у 1, 3 знач.), що-небудь підсипане.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсипка — ПІДСИ́ПКА, и, ж. 1. Дія за знач. підсипа́ти, підси́пати. У міру підсипки ґрунту [при будуванні греблі] стовпчики переставляють (з наук. літ.). 2. Те, що підсипали (у 1, 3 знач.), що-небудь підсипане.  Словник української мови у 20 томах
4. підсипка — Підсипка, -ки ж. 1) Подсыпаніе. 2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья. Шух. І. 231. 3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь. Волын. г. ЕЗ. V. 89.  Словник української мови Грінченка