Словник української мови в 11 томах

підскрібати

ПІДСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Скребучи, очищати що-небудь з поверхні або збирати залишки чогось.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підскрібати — підскріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підскрібати — див. скребти  Словник синонімів Вусика
  3. підскрібати — -аю, -аєш, недок., підскребти, -бу, -беш, док., перех. Скребучи, очищати що-небудь з поверхні або збирати залишки чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підскрібати — ПІДСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., що. Скребучи, очищати що-небудь з поверхні або збирати залишки чогось. Уже зранку на вулицях гуркотіли машини, підскрібаючи сніг (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. підскрібати — Підскріба́ти, -скріба́ю, -ба́єш; підскребти́, -ребу́, -ребе́ш; підскрі́б, -скребла́, -скребли́; підскрі́бши; підскре́бений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)