підскік
ПІДСКІ́К, ПІДСКО́К, ко́ку, ч. Дія за знач. підско́чити, підска́кувати¹ 1, 2.
Регіна стояла в дверях свойого покою і дивилася на їх [панночок] підскоки якось тужливо-добродушно (Фр., VII, 1951, 245);
Василько з підскоком побіг до верби, а Кузьма звернув навпростець до села (Панч, Гарні хлопці, 1959, 139).
Словник української мови (СУМ-11)