підслуханий
ПІДСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підслу́хати.
У Гадини щось стисло за серце після тої підслуханої розмови (Фр., VII, 1951, 131);
Дарина не забула цих слів, підслуханих під вікном (Ю. Янов., Мир, 1956, 95);
// підслу́хано, безос. присудк. сл.
[Семпроній:] Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо. Підслухано якісь слова містичні про тіло й кров. Се вам найбільше шкодить (Л. Укр., II, 1951, 471).
Словник української мови (СУМ-11)