Словник української мови в 11 томах

підслухувач

ПІДСЛУ́ХУВАЧ, а, ч. Той, хто підслуховує що-небудь.

Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач (Тют., Вир, 1960, 172).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підслухувач — підслу́хувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. підслухувач — -а, ч. Той, хто підслуховує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підслухувач — ПІДСЛУ́ХУВАЧ, а, ч. Той, хто підслуховує що-небудь. Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах