підслідний
ПІДСЛІ́ДНИЙ, а, е, юр. Який перебуває під слідством.
Колишній мій підслідний Варнак каже: — У нас, куди не глянь, все усміхнутися хочеться (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 175);
// у знач. ім. підслі́дний, ного, ч.; підслі́дна, ної, ж. Людина, що перебуває під слідством.
Словник української мови (СУМ-11)