підсмикувати

ПІДСМИ́КУВАТИ, ую, уєш і ПІДСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСМИ́КАТИ, підсми́каю, підсми́каєш і рідше підсми́чу, підсми́чеш, док., перех. Смикаючи, піднімати трохи вище.

Затискуючи в руках автомати й карабіни, підсмикуючи на ходу залізні диски й патронташі, що висіли на поясах, вони летіли за Вихором ходами сполучення до своїх окопчиків (Кучер, Чорноморці, 1956, 377);

Боти з височенькими халявками Раї доводилося підсмикувати рукою, щоб не спадали вони з черевиків (Автом., Щастя.., 1959, 109);

// Підбирати, підсувати під що-небудь нижні краї, кінці, поли чогось; підтикати.

Мар’я мовчки прибиралася, підбирала свою розкуйдану косу, підсмикала пом’яту спідницю (Мирний, III, 1954, 152);

// Різким рухом піднімати, підбирати, стуляти і т. ін. (частини тіла).

— Щастя, як і горя, в решеті не сховаєш, — сказала Олександрівна, підсмикуючи тонкі чорні губи (Перв., Дикий мед, 1963, 330);

Не вклонявся [Замула] зустрічному, а якось по-конячому підсмикував свою голову знизу догори (Вол., Місячне срібло, 1961, 311).

Значення в інших словниках

1. підсмикувати — підсми́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсмикувати — див. рвати; тягти  Словник синонімів Вусика
3. підсмикувати — -ую, -уєш і підсмикати, -аю, -аєш, недок., підсмикати, підсмикаю, підсмикаєш і рідше підсмичу, підсмичеш, док., перех. Смикаючи, піднімати трохи вище. || Підбирати, підсувати під що-небудь нижні краї, кінці, поли чогось; підтикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсмикувати — ПІДСМИ́КУВАТИ, ую, уєш і ПІДСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСМИ́КАТИ, підсми́каю, підсми́каєш і рідше підсми́чу, підсми́чеш, док., що. Смикаючи, піднімати трохи вище.  Словник української мови у 20 томах
5. підсмикувати — ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док.  Словник синонімів української мови