підсохлий

ПІДСО́ХЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до підсо́хнути.

З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (Козл., Сонце.., 1957, 107).

2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився.

Підсохлу розсаду [суниць] на 6-8 годин занурюють корінням у воду (Сад. і ягідн., 1957, 258).

3. у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини).

І скільки тих дерев, зелених, підсохлих, Земля нам тримає (Крим., Вибр., 1965, 222);

Вітер з півдня ворушив запорошені трави, намагався зірвати з кореня підсохлі кураї (Собко, Шлях.., 1948, 153).

Значення в інших словниках

1. підсохлий — підсо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підсохлий — [п'ідзсохлией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. підсохлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підсохнути. 2》 у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. 3》 у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсохлий — ПІДСО́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до підсо́хнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (П. Козланюк). 2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Підсохлу розсаду [суниць] на 6 –8 годин занурюють корінням у воду (з наук.  Словник української мови у 20 томах
5. підсохлий — СУХИ́Й (не мокрий, не вологий або який втратив вологу), ВИ́СОХЛИЙ, ВИ́СХЛИЙ рідше, ЗАСО́ХЛИЙ, ПОСО́ХЛИЙ (про всіх або багатьох); ПІДСО́ХЛИЙ, ПРОСО́ХЛИЙ (який частково втратив вологу); ПЕРЕСО́ХЛИЙ (який зовсім втратив вологу, занадто сухий).  Словник синонімів української мови