підстригати
ПІДСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізати, відрізати або, підрізуючи і підрівнюючи, укорочувати (перев. волосся).
Підстригають [дівчата] довгі чудесні коси (Вишня, І, 1956, 312);
Він виждав якихось з півроку, підстриг чуба та бороду, відмолодився трохи та й за сватання (Збан., Єдина, 1959, 129);
Нарядили Федора,.. підстригли, підголили (Мирний, IV, 1955, 225);
— Завтра, дитино, як доживемо дня, підстрижу тебе (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 182);
// Підрізувати волосся яким-небудь способом, за якимось зразком, по якійсь моді і т. ін.
Сам він прямий як дошка був і підстригав свою борідку на манер Ісуса (Тич., II, 1957, 30);
Що б то йому голову гарненько під чубчик підстригти (Кв.-Осн., II, 1956, 8);
// Підрізуючи, укорочуючи гілки, сучки і т. ін., надавати кущам, деревам певної форми.
Живопліт підстригають щороку навесні і влітку (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).
◊ Підстрига́ти (підстри́гти) під одну́ гребі́нку — те саме, що Стри́гти (підстрига́ти) [всіх] під одну́ гребі́нку ( див. гребі́нка).
І чи потрібно воно оцьому безвусому юнакові, який все одно ж у своїй брошурі підстриже його з усіма під одну гребінку (Стельмах, II, 1962, 159).
Словник української мови (СУМ-11)