підстьобувати

ПІДСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Стьобаючи, підшивати під що-небудь.

ПІДСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., перех. Стьобаючи час від часу, примушувати швидко бігти.

Дядьки весело підстьобували коней (Кач., II, 1958, 382);

*У порівн. Дорош.. ходив із кутка в куток, все швидше і швидше, ніби його хто підстьобував по спині гарячими батогами (Тют., Вир, 1964, 165);

// перен. Квапити, спонукуючи робити що-небудь швидше, краще.

Хочеш, щоб тебе не підстьобували — роби все краще, швидше (Рудь, Гомін.., 1959, 151).

Значення в інших словниках

1. підстьобувати — підстьо́бувати 1 дієслово недоконаного виду підшивати підстьо́бувати 2 дієслово недоконаного виду примушувати швидко бігти  Орфографічний словник української мови
2. підстьобувати — I -ую, -уєш, недок., підстьобати, -аю, -аєш, док., перех. Стьобаючи, підшивати під що-небудь. II -ую, -уєш, недок., перех. Стьобаючи час від часу, примушувати швидко бігти. || перен. Квапити, спонукуючи робити що-небудь швидше, краще.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підстьобувати — ПІДСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Стьобаючи, підшивати під що-небудь. ПІДСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., кого, що. 1. Стьобаючи час від часу, примушувати швидко бігти. Дядьки весело підстьобували коней (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. підстьобувати — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. підстьобувати — Підстьо́бувати, -тьо́бую, -буєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)