підсунутий

ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсу́нути.

Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (Гончар, III, 1959, 266);

// підсу́нуто, безос. присудк. сл.

До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (Кол., Терен.., 1959, 191);

На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Григ., Вибр., 1959, 109).

Значення в інших словниках

1. підсунутий — підсу́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підсунутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підсунути. || підсунуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсунутий — ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підсу́нути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (О. Гончар); // підсу́нуто, безос. пред. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (П. Колесник); На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Грицько Григоренко).  Словник української мови у 20 томах