Словник української мови в 11 томах

підсьорбувати

ПІДСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Час від часу сьорбати.

*Образно. — Та чи ж я сподівався, чи ж надіявся?! — плакав він, підсьорбуючи носом (Тют., Вир, 1964, 439).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підсьорбувати — підсьо́рбувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підсьорбувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Час від часу сьорбати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсьорбувати — ПІДСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм. Час від часу сьорбати. * Образно. – Та чи ж я сподівався, чи ж надіявся?! – плакав він, підсьорбуючи носом (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах