підтока

ПІДТО́КА, и, ж. Колода у возі, яка з’єднує його передню частину із задньою.

Приведено сполошені коні зі зломаним дишлем і передньою підтокою селянського воза (Фр., V, 1951, 129);

[Гавкун:] Назвіть усі частини чумацького воза.. [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня. [Семен:] Підтоки, насад, вісь (Сам., II, 1958, 108).

Значення в інших словниках

1. підтока — Підто́ка: — брус, що з'єднує передню і задню вісь у возі [25] — колода у возі, що з'єднує його передню частину із задньою [44-1] підто́ка: часть воза оканчивающаяся осями [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. підтока — підто́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. підтока — -и, ж. Колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтока — ПІДТО́КА, и, ж. Колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою. Приведено сполошені коні зі зломаним дишлем і передньою підтокою селянського воза (І. Франко); [Гавкун:] Назвіть усі частини чумацького воза .. [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня.  Словник української мови у 20 томах
5. підтока — Підто́ка, -ки, -ці; -то́ки, -то́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)