підточений

ПІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підточи́ти¹.

На заржавілий дах впало яблуко, підточене червою (Шиян, Переможці, 1950, 64);

Могутній організм його, підточений цингою й ревматизмом, більше не витримував катувань (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 55);

Її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (Стельмах, І, 1962, 490).

Значення в інших словниках

1. підточений — підто́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підточити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підточений — ПІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підточи́ти¹. На заржавілий дах впало яблуко, підточене червою (А. Шиян); Могутній організм його, підточений цингою й ревматизмом, більше не витримував катувань (П.  Словник української мови у 20 томах