підтягнений
ПІДТЯ́ГНЕНИЙ, ПІДТЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підтягти́.
Масивне тіло його.., підтягнене широкими ременями, вражало відчуттям сили (Собко, Справа.., 1959, 6);
— Яка там роса! У тебе дека слабо підтягнута. Комбайнер ти! (Донч., V, 1957, 139);
Був підтягнутий живіт [у Фатьми], а ребра випинались через шкіру (Ю. Янов., І, 1958, 61).
2. у знач. прикм., перен. Зовнішньо і внутрішньо зібраний, акуратний, витриманий.
Коли Мате [Залка] йшов селом — легко і якось по-військовому підтягнений — слідом за ним неодмінно сунула ціла хмара сільських хлопчаків, його найперших приятелів (Смолич, Розм. з чит., 1953, 53);
Прокинувся [Герн] з головним болем, але.. примусив себе одягнутись і.., підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину з’явився в штаб (Тулуб, В степу.., 1964, 496);
Раптом вона побачила Шкарубу і Гайворона, що вийшли з-за рогу вулиці. Йшли вони обоє мовчазні, суворі і підтягнені (Собко, Шлях.., 1948, 13).
Словник української мови (СУМ-11)