підтікати

ПІДТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док.

1. Текти, підпливати під кого-, що-небудь.

Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206).

2. Намокати від проникнення під низ якої-небудь рідини.

В сорочці-вишиванці він лежав на прозорій отаві, підтікаючи кров’ю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 542);

— Пшениця — перший сорт, на жаль… підтекла, попріла вся (Гончар, II, 1959, 160);

// розм. Підпухати від незначного підшкірного крововиливу або від інших причин.

3. розм. Протікати, просочуватися потроху через що-небудь.

Пальне підтікає з бака.

4. розм. Пропускати рідину крізь дірки, тріщини і т. ін.; протікати.

Покрівля підтікає.

Значення в інших словниках

1. підтікати — підтіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтікати — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. підтікати — -аю, -аєш, недок., підтекти, -ечу, -ечеш, док. 1》 Текти, підпливати під кого-, що-небудь. 2》 Намокати від проникнення під низ якої-небудь рідини. || розм. Підпухати від незначного підшкірного крововиливу або від інших причин. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтікати — ПІДТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. Текти, підпливати під кого-, що-небудь. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис). 2. Намокати від проникнення під низ якої-небудь рідини.  Словник української мови у 20 томах
5. підтікати — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. підтікати — Підтіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; підтекти́, -течу́, -тече́ш; підті́к, -текла́, -текли́; підті́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підтікати — Підтіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.  Словник української мови Грінченка