підчасок
ПІДЧА́СОК, ска, ч., військ. Помічник вартового на посту.
Завмер, підібгавши під себе натруджені ноги, підчасок, — Чорна маленька постать на фоні поломінних [полум’яних] хмар (Бажан, Вибр., 1936, 94).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДЧА́СОК, ска, ч., військ. Помічник вартового на посту.
Завмер, підібгавши під себе натруджені ноги, підчасок, — Чорна маленька постать на фоні поломінних [полум’яних] хмар (Бажан, Вибр., 1936, 94).
Словник української мови (СУМ-11)