підшепнути

ПІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підші́птувати.

*Образно. Яке лихо підшепнуло йому тоту нещасну гадку про біду (Фр., II, 1950, 102).

Значення в інших словниках

1. підшепнути — підшепну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підшепнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підшіптувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підшепнути — ПІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підші́птувати. * Образно. Яке лихо підшепнуло йому тоту нещасну гадку про біду (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах