підшивати
ПІДШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.
1. також чим. Пришивати що-небудь до чогось знизу, з вивороту.
Не раз невідома рука лагодила йому взуття, друга підшивала кожушинку під його стареньку свитку (Ю. Янов., II, 1954, 12);
Підшивати пальто хутром;
// Пришивати підошву до взуття.
— Домовляюся з Федем, щоб він мені валянки підшив (Ю. Янов., І, 1954, 158);
// Прибивати до чого-небудь дошки знизу.
Стеля [в хаті] підшита не до нижніх площин балок,.. а до верхніх (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 65).
2. Те саме, що підру́блювати.
Підшивав [ковдру] рівно 2 години, аж втомився (Коцюб., III, 1956, 179);
Його старі ще не спали: батько підшивав тонким ременем шлею, а мати поралась біля печі (Стельмах, II, 1962, 344).
3. Приєднувати до чого-небудь, скріплюючи; з’єднувати докупи, підбираючи в певному порядку.
П’ять газет і три журнали виписує [Скрипка] і акуратно всі підшиває (Мокр., Сто.., 1961, 80);
Цього рятівного папірця підшили до справи, як доказ його юридичної невинуватості (Мур., Свіже повітря.., 1962, 173).
Словник української мови (СУМ-11)