підшоломник
ПІДШОЛО́МНИК, а, ч. Шапка, яку надягають під шолом або під каску.
Зняв [Данило] шолом, на голові лишився хутряний підшоломник (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598);
До катера прямує боцман з мідним шоломом у руці.. На голові — в’язаний шерстяний підшоломник (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 81).
Словник української мови (СУМ-11)