під’юджений

ПІД’Ю́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до під’ю́дити.

Як тепер бачить Горленко.. невисоку й худорляву, але надто цупку.. постать Яцька-партизана, коли він ішов один тільки проти розлюченого натовпу, під’юдженого куркулями захопити з колгоспу всю худобу (Крот., Сини.., 1948, 47).

2. у знач. прикм. Якого під’юдили, підмовили.

— От і ні, — відказав під’юджений Василько, — і кулемети є, і батарея буде завтра… (Панч, Гарні хлопці, 1959, 143).