піклування
ПІКЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. піклува́тися.
Север делікатно струшує іней з мого волосся. Як він уміє так непомітно гарно виявляти своє піклування про мене! (Вільде, Сестри.., 1958, 54);
Яскравим проявом піклування партії та уряду про добробут трудящих є поступове переведення робітників і службовців на скорочений робочий день (Наука.., 2, 1960, 2);
Подякують колись йому за піклування [про землю] (Коцюб., І, 1955, 116);
Трьох важко поранених ми зоставляли в танку — на піклування товариша К. (Ю. Янов., І, 1954, 55);
— Вже, — відповів Боженко з ноткою якогось навіть піклування в голосі (Довж., І, 1958, 170).
Словник української мови (СУМ-11)