піковий
ПІ́КОВИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́ка².
Намальовані [ікони] так, що бог-отець був схожий на бубнового короля, пречиста діва Марія скидалась на пікову даму (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 44).
◊ Залиша́тися (залиши́тися, зостава́тися, зоста́тися і т. ін.) при пі́ковому інтере́сі — зазнавати невдачі в чому-небудь, лишатися ні з чим.
Чумак звернув увагу не на Ріту, а на її подругу Катерину. Через якийсь час вони одружились, а Ріта залишилась.. при пікових інтересах (Збан., Переджнив’я, 1955, 12).
ПІ́КОВИЙ², а, е, розм. Прикм. до пік 2.
Кожного дня, після п’ятої години, у час найбільших «пікових» навантажень потужний потік води падає на лопаті гідроагрегатів й у міську мережу надходить додаткова електроенергія (Веч. Київ, 13.ХП 1971, 1).
Словник української мови (СУМ-11)