пілотка
ПІЛО́ТКА, и, ж. Літній формений головний убір у деяких військовослужбовців.
Легка гімнастьорка, погони, пілотка й перебування в походах омолодили його років на двадцять (Довж., І, 1958, 385);
На дівчині була зелена суконна пілотка (Дмит., Наречена, 1959, 108).
Словник української мови (СУМ-11)