пінястий
ПІ́НЯСТИЙ, а, е. Те саме, що пі́ни́стий.
За кормою [корабля] вода кипіла, як у казані, і пінясті хвилі розбігалися геть (Досв., Вибр., 1959, 288);
Сагайдачний ковтав пінясте пиво, і загадкова усмішка ховалася в його бороді (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67);
Деякі лави виділяють легку пінясту масу, яка при застиганні утворює пемзу (Фіз. геогр., 5, 1956, 101).
Словник української мови (СУМ-11)