післягрозовий
ПІСЛЯГРОЗОВИ́Й, а́, е́. Який буває, здійснюється, відбувається, настає і т. ін. після грози.
Краплисто падає в свіжу післягрозову тишу лунке зозулине — ку-ку (Гончар, Таврія.., 1957, 539);
Свіже післягрозове повітря сповнює кімнату (Веч. Київ, 20.VIII 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)