пісочок

ПІСО́ЧОК, чку, ч. Пестл. до пісо́к 1.

В дворі Настя пісочком чистить перстень (Вас., III, 1960, 322);

Діти бавляться на пісочку, і пісня лунає над Збручем (Жур., Вечір.., 1958, 313);

— Ось наш височанський сорт картоплі, — хвалився Андрій.. — Росте на пісочку і сама розварюється на пісок (Збан., Переджнив’я, 1960, 7).

Значення в інших словниках

1. пісочок — пісо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пісочок — -чку, ч. Пестл. до пісок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пісочок — ПІСО́ЧОК, чку, ч. Пестл. до пісо́к 1. В дворі Настя пісочком чистить перстень (С. Васильченко); Діти бавляться на пісочку, і пісня лунає над Збручем (С. Журахович); – Ось наш височанський сорт картоплі, – хвалився Андрій .. – Росте на пісочку і сама розварюється на пісок (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. пісочок — протира́ти / проте́рти з пісо́чком кого. Суворо критикувати, лаяти кого-небудь. На конференції треба буде протерти з пісочком (викладача математики),— зігнувся над столом Будяк (Ю. Збанацький).  Фразеологічний словник української мови
5. пісочок — Пісо́чок, -со́чку, на -чку; -со́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пісочок — Пісок, -ску м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. ум. пісо́чок.  Словник української мови Грінченка